Бізнес на лісових грибах в 2013 році

 
 Бізнес по вирощуванню печериць або глив ("шампиньонов" або "вешенок") в нашій країні досить добре відомий. Але мало хто замислювався про те, що бізнес можна робити і на грибах, які виростають у природних умовах. Не варто забувати про те, що ліси покривають більшу частину території нашої країни, і в них росте близько двохсот видів їстівних грибів. Як показує досвід багатьох успішно діючих підприємств зі збирання та заготівлі лісових грибів, цей бізнес може протягом одного сезону принести до 60 тисяч доларів.

   Варто зауважити, що лісові гриби користуються популярністю не тільки в нашій країні, а й за кордоном, де і лісів залишилося не так багато, і про традиції ходити по гриби ніхто не чув. Так що лісові гриби, які пропонуються за кордоном, практично всі надходять з нашої країни.
   Бізнес по збору грибів завжди був певною мірою приватним, часто нелегальним, адже облік зібраних грибів вести практично неможливо. Цивілізованим цей бізнес став у середині 90-х років минулого століття. В даний час приблизно дві третини продукції цього виду експортується. Особливою популярністю в Європі користуються наші білі гриби і лисички, інші гриби продати практично неможливо. Однаковим попитом користуються сушені, мариновані і морожені гриби.
   Бізнес з продажу грибів, зі зрозумілих причин, є сезонним. Сезон триває з початку літа до середини осені і є різним для різних видів грибів. Вигода бізнесу на лісових грибах полягає в тому, що немає необхідності будувати теплиці - гриби в лісі ростуть самостійно.
   Найчастіше справа налагоджується ще простіше: гриби попросту скуповуються у місцевого населення. Однак не варто забувати і про ризик, який пов'язаний з неможливістю передбачити, яким буде черговий врожай грибів і чи буде він взагалі. Великі компанії з заготівлі лісових грибів, щоб убезпечити себе, організують закупівельні пункти в різних частинах країни.
   Найбільшу цінність для грибного бізнесу представляє білий гриб, після нього - маслюки, підосичники, підберезники, опеньки і лисички.У районах, які відомі врожайністю грибів, організується по одному, а то й кілька, заготівельних пунктів у кожному селі. Ціна закупівель не є фіксованою, і це може викликати певні проблеми. Як тільки одна компанія піднімає ціну на  гриби, це змушені зробити і інші гравці, в іншому випадку вони залишаться зовсім без сировини, так як заповзятливі сільські жителі, природно, понесуть гриби туди, де більше платять.
   Зразкові ціни залежать від виду грибів та врожайності. Найбільш дорогими вважаються білі гриби і лисички. Так як збирати останні не так легко, та й запаси їх невеликі. Заготівельні пункти проводять не тільки закупівлю грибів, але і їх обробку. Свіжі гриби можна зберігати не більше доби, тому їх відразу ж варять. Для цього потрібен великий котел, так звана грібоварка, обсяг якої може перевищувати 100 літрів. Сучасні грібоварки працюють на солярці, і гриби в них не треба помішувати, що дозволяє зберегти їх товарний вигляд. Кількість грібоварок повинна бути достатньою, інакше сировина просто зникне.
   Після того, як гриби зварені, вони упаковуються в металеві бочки і транспортуються на консервний завод. Там гриби перебираються і укладаються в банки, причому всі операції проводяться вручну, враховуючи небезпеку, яку представляє цей харчовий продукт.